ТРЕНДИ ДОВІРИ ГРОМАДЯН ДО ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ М. КРИВИЙ РІГ ТА КОМУНІКАТИВНІ СТИМУЛИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33274/2079-4819-2022-77-2-27-40Ключові слова:
громадська довіра, місцеве самоврядування, воєнний стан, комунікації, кризова комунікаційна стратегіяАнотація
Мета. Метою дослідження є визначення трендів довіри громадян до органів місцевого самоврядування м. Кривий Ріг та розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективної комунікації органів місцевого самоврядування з громадськістю, які б сприяли підвищенню рівня довіри.
Методи. При підготовці статті застосовувалися загальні й спеціальні методи наукового дослідження рівня громадської довіри, такі як емпіричні, зокрема спостереження, анкетування, узагальнення незалежних характеристик, методи статистичного аналізу, зокрема розгляд динаміки рівня довіри, визначення основних тенденцій розвитку, визначення часток й ін.
Результати. Досліджені аспекти формування довіри до органів місцевого самоврядування, розкрите її поняття, показане місце і роль у функціонуванні суспільних інституцій. Визначено, що проблематика низького рівня громадянської активності та громадянської довіри обумовлена негативним історичним контекстом (постійна корумпованість влади, її нездатність вирішувати проблеми громадян країни, порушення прав людини, тощо), впливом світової пандемії COVID-19 та загального карантину, що привело, за свідченнями експертів, до суттєвого погіршення соціально-політичного клімату в регіонах та негативних оцінок діяльності суб’єктів владних повноважень та державних установ і закладів. Зауважено, що це приводить до розповсюдження зневіри та деструктивних настроїв серед громадян, що може означати не тільки чергове погіршення репутації влади, але й створює підґрунтя для масових протестів як з соціальними, так і політичними вимогами. Наголошено, що довіру громадян до публічної влади слід розглядати, по-перше, як один з основних чинників підвищення суспільного добробуту, а по-друге, – як рушійну силу ефективного суспільного розвитку через реалізацію реформ. Слід зауважити, що українське суспільство протягом останніх років лишається одним з найбільш незадоволених і найбільш недовірливих у Європі. Простежується низький рівень довіри до інститутів влади незалежно від того, хто їх очолює. Авторами здійснена спроба дослідження трендів довіри громадян до органів місцевого самоврядування на прикладі взаємодії органів місцевого самоврядування та громади м. Кривий Ріг. Наголошено, що попри достатню кількість зусиль, яких докладає Криворізька міська рада щодо забезпечення підвищення суспільного добробуту та якості надання адміністративних послуг, полюс недовіри громадян значно переважає, проте ці результати можуть виступати і свідченням того, що суспільство готове до змін, реформ у сфері місцевого самоврядування. Авторами запропонований комплекс стратегічно важливих заходів, в т. ч. комунікаційних, по підвищенню рівня довіри до органів місцевого самоврядування, що мають практичне значення, особливо в теперішній час, коли на території України діє воєнний стан. Автори вважають за необхідне розробити кризову комунікаційну стратегію «Приязне самоврядування», яка б дозволяла забезпечити належну кризову комунікаційну спроможність Криворізької міської ради через чіткі інструкції щодо порядку дій основних управлінців, членів антикризової команди та речників в разі виникнення кризової ситуації, і яка б враховувала психологічне навантаження мешканців громади, дозволяла зменшити занепокоєння та страх серед населення.
ISSN 