ПУБЛІЧНІ ПОСЛУГИ ЯК ОБ’ЄКТ УПРАВЛІНСЬКОГО ВПЛИВУ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Анотація

Мета.  Метою статті є уточнення сутності категорії «публічні послуги» та визначення шляхів удосконалення процесів управління їх надання  в органах місцевого самоврядування.

Методика. В процесі дослідження використано сукупність загальнонаукових методів та прийомів дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, групування, індукція, дедукція. Теоретико-методологічна база дослідження містить положення теорії менеджменту, публічного та державного управління. Для виконання оцінки процесу надання публічних послуг в умовах органів місцевого самоврядування міста Кривий Ріг використано методику SWOT-аналізу.

Результати. В дослідженні на підставі проведеного контент-аналізу підходів науковців та практиків уточнено категорію «публічна послуга», під якою варто розуміти особливий вид послуг, результат функціонування органів публічної влади, спрямований на оперативне вирішення суспільно-значущих проблем та реалізацію функцій держави на всіх її рівнях (національному та місцевому).

Аналіз надання публічних послуг в умовах органів місцевого самоврядування міста Кривий Ріг, виконаний із застосуванням методики SWOT-аналізу, адаптованої до сфери публічного адміністрування, дозволив виокремити; порівняльні переваги даного процесу (на основі аналізу сильних сторін та можливостей), виклики для системи управління наданням публічних послуг в місті (на основі аналізу слабкостей та можливостей), а також ідентифікувати існуючі ризики, пов’язані із даним процесом управління та адміністрування. Визначено, що удосконалення процесу управління наданням публічних послуг у місті має здійснюватися в рамках реалізації  стратегічної програми розвитку системи публічних послуг, основою якої мають стати заходи: 1. створення механізмів контролю за якістю надання публічних послуг органами місцевого самоврядування; 2. створення ефективної системи мотивації персоналу, який надає публічні послуги; 3. реформування підходу до кадрової стратегії формування персоналу та створення акцентів на освітньому рівні та спеціальності, за якої було отримано освіту у майбітнього працівника ЦНАПу, відділу чи управління; 4. забезпечення інтероперабельності.