РИЗИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЙМОВІРНІСТЬ ЇХ ПРОЯВУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Мета. Аналіз особливостей та ймовірності прояву ризиків національної безпеки в умовах глобалізації.

Методи. У процесі дослідження використано такі методи та прийоми пізнання: теоретичне узагальнення і порівняння, аналіз і синтез, індукція та дедукція, узагальнення та систематизація.

Результати. Установлено, що під національною безпекою доцільно розуміти спроможність держави за рахунок наявного економічного потенціалу та потенціалу сили ефективно реагувати на внутрішні та зовнішні виклики, забезпечувати реалізацію національних інтересів у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Визначено, що поняття «національна безпека» тісно пов’язано із поняттями «національні інтереси» та «загрози» та «виклики». Визначено, що в умовах підвищення рівня глобалізації рівень національної безпеки все більше визначається не тільки ендогенними, але й екзогенними факторами. Обґрунтовано, що незважаючи на те, що рівень глобальних ризиків країн тісно корелює із рівнем їх включення в глобалізаційні процеси, він не є домінантним детермінантом країнового рівня національної безпеки, адже він визначається не тільки і не стільки наявністю загроз та ризиків, скільки ефективністю реакції країни на наявну та потенційну загрозу, ефективністю системи «виклики-відгук» - системи національної стійкості. Установлено, що ефективність системи «виклики-відгук» - системи національної стійкості ефективно реагувати на зовнішні загрози та ризики визначається: ефективністю державного управління, рівнем розвитку державно-приватно-суспільного партнерства (рівень розвитку відносин між бізнесом та владою, а також суспільством); рівнем довіри у суспільстві в цілому та зокрема бізнесу до влади, державних інституцій; рівнем корупції; рівнем задоволеності суспільства та бізнесу державними послугами тощо. На основні ґрунтовного аналізу глобальних ризиків у 2010–2023 рр. (на основі даних Всесвітнього економічного форуму) ідентифіковано основні системні ризики безпеки світогосподарської системи та людства, національної безпеки у ХХІ столітті із визначенням часового інтервалу їх прояву; особливості трансформації природі глобальних ризиків (у 2010-2023 рр. основного значення набули соціальні та екологічні ризики).