ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА: ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

Анотація

Мета. Метою статті є дослідження еволюції поняття «продовольча безпека» та обґрунтування доцільності формування нових підходів до його визначення.

Методи. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи та прийоми дослідження: теоретичне узагальнення і порівняння (для узагальнення визначень підходів до розуміння сутності поняття «продовольча безпека» та змін у визначенні поняття «продовольча безпека» від Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО), аналіз і синтез (для визначення факторів впливу на зміну поняття «продовольча безпека»), систематизація визначень (з метою визначання подібних поглядів науковців).

Результати. Досліджено поняття «продовольча безпека» та узагальнено його визначення як важливої соціально-економічної категорії, що трансформувалося протягом тисячоліть. Обґрунтовано, що тлумачення поняття «продовольча безпека» з плином часу зазнало суттєвих змін: якщо раніше поняття інтерпретувалося як засіб збереження людства від голоду, то сьогодні тлумачиться більш широко – як засіб до задоволення індивідуальних потреб людини. Визначено, що сучасне поняття «продовольча безпека» ураховує такі імперативи, як соціальна справедливість, економічний розвиток, стале сільське господарство, екологічна стійкість тощо. При цьому установлено, що продовольча безпека не обмежується лише фізичним доступом до їжі, а й включає правильний вид їжі, соціальну справедливість у розподілі ресурсів та доступ до них, а також необхідність збереження навколишнього середовища. Тобто, з однієї сторони, поняття «продовольча безпека» є досить широким та орієнтованим на глобальний рівень, враховуючи потреби та умови різних країн та регіонів світу, а з іншої, саме на індивідуальному рівні, відображає фізичну, соціальну, економічну доступність до безпечної та поживної їжі для будь-якої людини та у бідь-який час, що відповідає дієтичним потребам та харчовим вподобанням, які, в свою чергу, забезпечують активне, повноцінне та здорове життя. На основі порівняння авторських підходів до розуміння сутності поняття «продовольча безпека» та підходу ФАО установлено, що підхід ФАО є більш загальним та орієнтованим на глобальний рівень, тоді як авторські підходи є більш конкретними та комплексними. Обґрунтовано, що задля ефективного розв'язання проблематики забезпечення продовольчої безпеки важливо враховувати не лише фізичний доступ до їжі, а й широкий спектр соціальних, економічних та екологічних чинників.