СЕРТИФІКАЦІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ: КРИТЕРІЇ, ПРОГРАМИ, ПЕРЕВАГИ ТА ПРОБЛЕМИ

Анотація

Мета. Метою статті є визначення критеріїв, програм, переваг і проблем у сфері сертифікації сталого розвитку європейського готельного бізнесу.

Методи. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи та прийоми пізнання: методи наукової абстракції, аналізу та синтезу (для дослідження теоретичних аспектів сертифікації сталого розвитку готелів, розгляду міжнародних критеріїв сертифікації, програм сертифікації для готельної індустрії на міжнародному та національному рівнях, європейських програм сертифікації, визначення основних обмежень і проблем у сфері сертифікації європейського готельного бізнесу), системного узагальнення (для визначення особливостей та переваг сертифікації європейського готельного бізнесу, практики впровадження підходів сталого розвитку в європейських готелях, напрямів вирішення проблем сертифікації сталого розвитку європейських готелів).

Результати. За результатами проведеного дослідження визначено критерії оцінки впровадження готелями підходів сталого розвитку, що охоплюють демонстрацію ефективного сталого менеджменту,  максимізацію соціальних та економічних переваг для місцевої громади та мінімізацію негативних наслідків, максимальне збільшення користі для культурної спадщини та мінімізацію негативного впливу, максимізацію вигід для навколишнього середовища та мінімізацію негативних впливів. Розглянуто програми сертифікації міжнародного та європейського рівнів для готельної індустрії.  Визначено переваги сертифікації впровадження підходів сталого розвитку готелів, що охоплюють визнання дій готельного бізнесу, залучення клієнтів,  ефективне використання ресурсів, покращення репутації, виконання стандартів. Виокремлено проблеми в сфері сертифікації сталого розвитку європейських готелів, зокрема недостатність фінансування програм сертифікації для обмеження надмірної залежності від внесків сертифікованих установ, пріоритетність екологічного виміру з акцентом на економію витрат, відсутність зв¢язку між сертифікаціями та туроператорами, які сприяють розвитку сталого туризму, необізнаність користувачів щодо сертифікації сталого розвитку, впровадження сертифікації в готелях виключно з метою реклами, що не передбачає сталого управління, існування великої кількості туристичних сертифікацій з обмеженою прозорістю у їхніх процесах, що ускладнює розуміння користувачами їхнього реального значення з точки зору сталого розвитку, труднощі в залученні нових та особливо в збереженні сертифікації вже сертифікованих установ. Визначено напрями вирішення проблем сертифікації сталого розвитку європейських готелів (покращення фінансування, розширення інформованості та освітніх програм, підвищення співпраці та координації, впровадження інноваційних технологій та підходів для сталого розвитку готельної індустрії), що сприятимуть покращенню екологічних, соціальних та економічних показників готельного бізнесу,  досягненню глобальних цілей сталого розвитку.