ПРОГНОЗНИЙ ПІДХІД ДО ТАКСОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Мета. Метою статті є визначення та оцінка альтернатив застосування прогнозного підходу до таксономічного аналізу фінансово-економічного стану підприємства.

Методи. Під час проведення дослідження було застосовано: метод таксономії (для проведення таксономічного аналізу фінансово-економічного стану ПрАТ «Київстар»); метод аналізу (для порівняння інтегральних та комплексного таксономічних показників за різні періоди); метод порівняння (для порівняння точності отриманих прогнозних моделей); метод авторегресійного прогнозування (для прогнозування вхідних показників для проведення таксономічного аналізу ПрАТ «Київстар» та самих таксономічних показників).

Результати. Обґрунтовано доцільність застосування прогнозного підходу до таксономічного аналізу фінансово-економічного стану підприємства на прикладі ПрАТ «Київстар». Визначено, що застосування прогнозного підходу дозволяє не лише оцінити поточний стан підприємства, але й виявити тенденції та спрогнозувати майбутній розвиток підприємств, сприяє більш обґрунтованому прийняттю управлінських рішень, підвищуючи ефективність стратегічного планування. Запропоновано два напрями застосування прогнозного підходу до таксономічного аналізу фінансово-економічного стану підприємства: прогнозування таксономічних показників, прогнозування вхідних даних та обчислення таксономічних показників за фактичними та модельними даними. Установлено, що точність виконаного прогнозування за першим підходом (прогнозування таксономічних показників) для інтегральних показників, що характеризують доходи підприємства (І1), витрати підприємства (І2), ефективність необоротних активів підприємства (І3), ефективність використання власного капіталу підприємства (І4), рентабельність та фінансову стійкість підприємства (І5), та комплексного таксономічного показника становила 73%-86%, за другим підходом (прогнозування вхідних даних та обчислення таксономічних показників за фактичними та модельними даними) - 78-91%. Визначено, що перевагою першого підходу (прогнозування таксономічних показників) є простий алгоритм проведення розрахунків, коли прогнозування застосовується лише до шести результуючих таксономічних показників; другого (прогнозування вхідних даних та обчислення таксономічних показників за фактичними та модельними даними) – більш обґрунтований висновок щодо точності прогнозованих значень таксономічних інтегральних та комплексного показників.